− Лакі, наскільки закономірно «Таврія» поступилась «Металісту» у першому колі?
− Я сказав би, що була зустріч двох рівних суперників. Але гол у наші ворота все поміняв. Перелаштуватись після цього ми так і не змогли. Можливо, саме стартова зустріч стала причиною подальших невдач. Адже відрізок турнірної відстані до кубкової зустрічі ми собі в актив ніяк записати не можемо.
− Чи спостерігав за «Металістом» у його останньому матчі проти «Сампдорії»?
− Так, харків’яни досягли непоганого результату. У нас також з’явився досвід міжнародних зустрічей, тож я розумію, наскільки непросто грати у Лізі Європи УЄФА. Звичайно, у Харкові буде трохи інший футбол. Сподіваюсь, що у нас знайдуться козирі на стадіоні, де зуміли виграти Датагруп Кубок України.
− Попри скромні виступи команди, тобі це не заважає показувати високу результативність…
− Довіра − велика річ. Коли я знаю, що маю право на помилку, виходити на поле значно легше. Я зараз беру участь у кожному матчі. Тож мої думки не зайняті тим, буду грати я чи ні. І тут все взаємопов’язано: якщо я забиваю, то й у тренера немає підстав залишати мене на лаві запасних.
− За половину турнірної відстані ти забив 9 голів. Чи є бажання досягти певної планки?
− Безперечно, зупинятись на досягнутому не збираюсь. Упевнений, що друге коло зможу провести не гірше, і мені вдасться стати найкращим бомбардиром сезону. Скільки я вже граю в Україні, а ще не був на першому місці серед найвлучніших гравців. Тож не збираюсь марнувати нагоду залишатись на ньому до завершення сезону.
− Що змінилось у «Таврії» після приходу на тренерський місток Валерія Петрова?
− Нічого. Гравці лишились ті ж самі. Тренувальний процес не надто відрізняється. Хіба що менталітет у стосунках тренер-футболіст. Гадаю, що ми зможемо покращити свої результати.
− На що може претендувати сімферопольська команда у нинішньому сезоні?
− Дай Бог, почнемо вигравати. Тоді можна повернутись до розмов про бажання посісти місце у першій шістці.
− Лакі, чи надовго ще плануєш затриматись в Україні?
− Мені вже 30 років. І якщо пощастить, то збираюсь завершити кар’єру в Україні, до якої дуже звик. Хоча не виключаю можливості розглянути питання про переїзд, якщо надійдуть привабливі пропозиції.