Сергію, які враження від матчу з «Шахтарем»?
Я скучив за виступами в офіційних матчах, – розповів Сергій Кузнецов. – Дуже хотів допомогти хлопцям, старався... Наприкінці зустрічі був у мене хороший момент, коли я виграв повітряну дуель у Ярослава Ракицького. Досі не розумію, як після мого удару м’яч не влучив у ворота Андрія П’ятова...
У четвер, 19 серпня, в Стамбулі на «Карпати» чекає не менш важливий бій, але на іншому фронті – у Лізі Європи проти «Галатасарая». За рахунок чого можна буде перемогти турків?
Тренерський штаб «Карпат» найближчим часом (ми розмовляли у понеділок ввечері. – Авт.) проведе розбір гри нашого суперника, зверне увагу на тонкощі тактико-технічних дій турків. Зрештою, складові успішного виступу відомі. Це стовідсоткова самовіддача, бажання та концентрація кожного з гравців «Карпат» на полі.
Раніше виступали у єврокубках?
Коли ще був молодим, виходив на заміну в складі угорського «Ференцвароша» проти хорватського «Хайдука», за який тоді виступав Даріо Срна. А в складі молдавського «Шерифа» запам’ятався двобій проти норвезького «Русенборга».
Вважаєте себе вихованцем українського чи угорського футболу?
Народився я в Харкові. У дев’ятирічному віці переїхав з одеського «Чорноморця» до Угорщини і пройшов усі сходинки футбольної школи «Ференцвароша». Отже, я вихованець радше угорського футболу... З «Шерифом» у мене був довгостроковий контракт, але президент клубу віддавав молодих гравців в оренду в інші клуби. Мене згодом викупила російська «Носта» з Новотроїцька.
Навесні цього року ви знову поїхали до Росії...
За «Аланію» я зіграв лише десять матчів у чемпіонаті, забив один гол. Нова команда, потрібен був час для налагодження ігрових зв’язків. Але найголовніше, що набрався досвіду, адже брав участь у матчах проти таких клубів, як ЦСКА, «Зеніт», «Рубін».
В «Аланії» стежили за виступами «Карпат»?
Звичайно, дивився прямі трансляції матчів в Інтернеті. Спілкувався з гравцями «Карпат» – з Ігорем Худоб’яком, Неманьєю Тубичем, Євгеном Тарасенком... Уже у Львові я відвідував домашні матчі «Карпат» проти «Рейк’явіка», запорізького «Металурга», «Арсенала». Вболівальники впізнавали мене на трибунах, спілкувались. Приємно було під час гри з «Арсеналом» чути, як у фанатському секторі скандували моє прізвище. Така підтримка надихає... Радий, що повернувся до Львова.
Чому виступаєте за «Карпати» саме під номером 79?
Раніше я виступав за інші українські клуби, «Іллічівець» та «Ворсклу», під номерами 7 та 9. У Львові вирішив їх об’єднати. Хоча дехто помилково вважає, що на футболці – мій рік народження.
Сім’я вже повернулася до Львова?
Ні, наразі в Одесі. Ось підшукаю квартиру і обов’язково привезу сімейство до старовинного міста Лева.
Ви продовжили контракт з «Карпатами» до кінця 2011 року. Чого мрієте добитися у складі «зелено-білих»?
Хочеться разом з командою вибороти один з комплектів медалей. Мрію також одягнути футболку національної збірної України.
