Від «Олімпу» до КСК «Ніки» пройшло 20 непростих років. Для одних – це великий проміжок часу, бо за ці роки багато змінилося в житті кожного, а для інших – мить, яку не встиг і збагнути, осмислити, щоб оцінити пройдений шлях. Як говорить М.Лавренко: «Це є і життя людини, яке в світлих кольорах при відвідуванні футбольних матчів подовжується».
4 липня для найпалкіших уболівальників нашого футболу надовго залишиться доброю згадкою від спілкування – споглядання гри ветеранів-футболістів, які творили славну футбольну історію нашого міста під візитною маркою «Поліграфтехніка» - ФК «Олександрія» - ПФК «Олександрія».
Відкрив урочистості незмінний президент ПФК «Олександрія» М.М.Лавренко :
В історію клубу відійшли 20 років становлення футболу. 20 років тому наша заводська команда прийняла естафету славного «Шахтаря». Гадаю, що ветеранам тих далеких 50-60-х років не соромно за нас. 20 років – це роки життя, долі гравців, керівництва клубу. Все було і злети, і гіркота падінь, але було прагнення досягти вершини в футболі. І вона була покорена. Заводська команда пройшла достойно, по-спортивному, шлях від нижчих ліг до Вищої .
Спекота не завадила тисячній аудиторії глядачів побачити на полі легенду олександрійського футболу Сергія Чуйченка, Володимира Максимова, Вадима Чернишенка, Володимира Шарана, Віталія Первака, Олега Казьміна, Віктора Багатиря, капітана симоволічної збірної Івана Панчишина Павла Скорика, Володимира Шажка, Володимира Сєрікова, Станіслава Боровського, Юрія Гуру, Сергія Лактіонова, Олексія Іванова, Тараса Чопика, Костянтина Сосенка, Андрія Покладка, Бориса Шевелюка … Вони вийшли на поле, щоб зіграти свій ювілейний матч з нинішнім складом ПФК «Олександрія». Звісно, що вже не ті швидкості, але техніка, філігранні обводки, бачення поля, викладка пасу - цього не відібрати в наших майстрів-ветеранів. Хіба можна казати, що А.Покладок ветеран, коли має таку техніку обводу, або С.Боровський – його таранні флангові рейди не завжди міг зупинити його син Богдан. Гарне продовження виростив для олександрійського футболу Бара, а чого вартий гол С.Ііванова, який ще вчора грав за «Закарпаття». Хіба можна його назвати ветераном у 32 роки!? А штрафні в виконанні нині головного тренера команди В.Шарана, якому вдалося також забити гол у цій ювілейній святковій грі. Майже годину на полі точилася цікава гра ветеранів і молоді. З перемінним успіхом у рахунку вели ветерани, але кінцівка була за молодістю. Як результат, матч завершився бойовою нічиєю – 4:4. Гарний рахунок. чудові голи! Найкращі почуття задоволення отримали присутні на святі. А м`ячі забивали: 9-а хв. - К.Сосенко, 11-а – М.Кременчуцький, 20-а – А.Покладок, 25-а – С.Грибанов, 42-а – В.Шаран, 44-а – В.Курганов, 50 –а- Є.Колесник, 53-а – Іващенко.
У перерві матчу відбувся розіграш лотереї. Щасливчики отримали в подарунок книгу від «Поліграфтехніки» до ПФК «Олександрія», календарі на 20-ту Першість та абонементи на перше коло.
Після матчу президент ПФЛ М.Бальчос привітав команди з ювілеєм, вручивши пам’ятні медалі командам та тренерам, почесний Кубок ПФЛ. Найвищою золотою відзнакою ПФЛ відзначено президента клубу М.М.Лавренка, грамотою ПФЛ віце-президента клубу І.Матакова, директора КСК «Ніка» О.Сакару, заст. директора спорткомплексу В.Грушу.
"Бажаю ПФК « Олександрія» наступного року обов’язково ввійти до Прем’єр-ліги, бо титанічна праця вашого президента, його горіння очей, він там вже, все, що він робить для розвитку українського футболу заслуговує того. Лише 20 років, а скільки імен вписано Олександрією в історію нашого вітчизняного футболу. Бажаю, щоб ця історія мала довге і славне продовження. Кому, як не ПФК «Олександрія» гідно це завдання виконувати", - підкреслив президент ПФЛ М.Бальчос.
Не було б цього свята, якби за лаштунками не стояли керманичі команди, які протягом 20 років почергово тренували і виводили на футбольні баталії футболістів. Символічну збірну очолював Юрій Коваль, а нинішній склад - Володимир Шаран. Не залишилися поза уваги заслужений тренер України Олександр Іщенко, Романа Покара, перший тренер заводської команди, з яким команда вийшла до Першої ліги 1991 року, Анатолій Бокатий. Це ті люди, завдяки яким 20 років тому олександрійці вперше прийшли на трибуни, щоб переглянути гру заводської команди, пов`язавши надалі своє життя з нею на довгі 20 років. Сьогодні це - вже тисячі уболівальників, які не мислять себе без футболу. М.Лавренко, вітаючи ветеранів, підкреслив, що футбол – це хвороба, яка не виліковується, бо вона позитивно впливає на людський організм, приносячи йому емоції, бадьорість, наснагу і натхнення.
