Сергій Назарович, яке враження на Ламіна Діака склала Україна?
Враження дуже чудове. Підчас офіційного прийому від Національного олімпійського комітету мсьє Діак сказав, що це краща Рада Міжнародної Асоціації легкоатлетичних федерацій (ІААФ) з усіх, що були проведені раніше. Всі гості приємно вражені містом Київ, гостинністю нашою, умовами в яких усі працювали.
Які шанси нашої держави на перемогу в тендері за право проведення юніорського Чемпіонату світу-2014 у Донецьку? Ламін Діак натякнув, що все залежатиме від Вас.
Залежатиме не лише від мене особисто, а від наших пропозицій і можливостей (сміється). Президент ІААФ порадив пану віце-прм’єр-міністру Колесникову подати лист-побажання прийняти в Україні юніорську світову першість, а в наступному році ми більш офіційно представимо свої наміри.
Мсьє Діак говорив про загальноосвітню легкоатлетичну програму для школярів. Вона функціонує в Україні?
Звісно. В минулому році ми провели семінар для вчителів. НОК, спільно з ФЛАУ, робить перші кроки у цьому напрямку, але треба стимулювати роботу.
Які плюси та мінуси має Донецьк?
Стадіон у нас чудовий. Зробити розминочний стадіон - це теж не питання. Готельний комплекс є, до Євро-2012 буде чудовий аеропорт. Загалом, нам треба залучити 3-4 мільйони євро для проведення змагань, а для цього потрібно зацікавити потенційних спонсорів.
Це дуже добре. Але крім стадіонів у Донецьку та Сумах, на решту легкоатлетичних споруд страшно глянути…
Комплекс у Сумах – для проведення змагань у закритих приміщеннях. В цілому, концепція на майбутнє така, що в кожному обласному центрі має бути стадіон з сучасним покриттям. Віце-прем’єр прекрасно знає про невтішний стан інших легкоатлетичних споруд. Але те, що все це за один день не робиться, ви й самі прекрасно знаєте. Той таки мсьє Діак сказав, що все починається з масового спорту. Тому в цьому напрямку є порозуміння і бажання керівництва держави розбудовувати спортивні споруди.
За кілька днів нашим юним олімпійцям стартувати на Перших юнацьких Олімпійських іграх у Сінгапурі. Мені доводилося чути думку багатьох профільних спеціалістів, що юнацька Олімпіада не зовсім потрібна, як явище…
Ну як це не потрібна! МОК сам пропонує проведення Перших юнацьких Олімпійських ігор. Вся інформація і статистика по цьому питанню була вивчена: є проблема, молодь не займається спортом, і нам потрібно її буквально заманювати на сектори. Вона займається спортом на комп’ютері, хворіє ожирінням і має ще безліч проблем. А за допомоги юнацької Олімпіади МОК хоче зацікавити молодь до заняття спортом. Адже ці ігри створюють не лише для спортивного результату, а й для того, щоб було спортивне свято і підтримка олімпійських принципів і цінностей.
На переконання кількох фахівців, у такому випадку втрачається велич дорослих Олімпійських ігор, як головних змагань чотириріччя для кожного, хто займається спортом. Мовляв, для юнаків є Чемпіонати світу та Європи, а Олімпіада має бути єдиною в своєму прояві.
Ну це ж юнацькі Олімпійські ігри... Коли проводять для юнаків Чемпіонат світу чи Європи, то ці змагання концентруються лише на спортивній частині. А тут і спорт, і культурно-освітні програми. Взагалі, після спорту залишається більша частина життя, і атлет має бути готовим до цього.
А як бути з тими, хто, ставши олімпійським чемпіоном у юному віці, втрачатиме мотивацію?
Ну так він же не олімпійських чемпіон тих великих Олімпійських ігор. І він ніколи не буде олімпіоніком, у великому розумінні цього слова. Але все це від людини залежить.