«Початок у мене був дуже повільний, – вважає Наталя. – Технічно я все виконувала правильно, а ось швидкості в обертаннях дуже бракувало. Дякувати Богові, тренер не вносив жодних технічних корректив, – заспокоював, мовляв, все нормально, тільки потрібно швидше виконати спробу. Ви не уявляєте, як я хвилювалася перед заключним кваліфікаційним кидком. Беру молот, а руки трусяться. Я ж знаю, що готова дуже сильно.
Думала навіть, що зможу виконати норматив з першої спроби, адже на тренуваннях останнім часом молот стабільно падає за позначку 69 метрів. Можливо, мені просто не вистачило розминочних спроб. Я звикла добряче розім’ятися і розметатися перед стартом, а тут дозволили тільки два рази «покрутитися» в секторі.
Що було найскладніше у кваліфікації?
Зібратися і перебороти хвилювання, щоб виконати свою роботу точно і холоднокровно. Навіть кваліфікація у нашій групі показала, що і титуловані й дуже досвідчені спортсменки не завжди з цим справляються. Троє атлеток ( німкеня та дві білоруски), котрі стабільно метають за 70 метрів не змогли показати сьогодні нічого подібного. Це все дається взнаки хвилювання».