Погода:
Киев сегодня
Киев
Донецк
Одесса
Львов
Харьков
Санкт-Петербург
Москва
Сегодня Завтра
НБУ
НБУ Межбанк Наличные
EUR
26.18
USD
23.49
RUB
0.37
EUR
38.47
USD
36.57
RUB
0.34
EUR
29.22
USD
26.07
RUB
0.46
Україна не змогла піднятись у еліту Ліги націй. ФОТО, Відео
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • Текущий рейтинг
0/5 (0 голосов)
Збірні України та Шотландії у матчі за вихід в дивізіон А Ліги націй голів не забили (0:0), хоча моментів у підопічних Олександра Петракова було вдосталь. Звіт читайте на "Футбол 24".
 
Збірна України підходила до формально домашнього матчу проти Шотландії з відставанням у два очки від "тартанової армії". Скотти лідирували в нашій групі, тож задля прориву елітний дивізіон Ліги націй необхідно було перемагати – однак зустріч у Глазго завершилась нашим розгромом! Після того побиття вболівальники вимагали від Олександра Петракова свіжих тактичних рішень, а від футболістів – максимальної концентрації.

Україна – Шотландія – 0:0 – відеоогляд матчу


Тренерський штаб дійсно підготував дещо оригінальне. Команда вийшла у схемі 4-2-3-1 з парою Ігнатенко-Степаненко в опорній зоні, Тимчиком в якості правого фулбека й Довбиком на вістрі атаки. Циганков залишився в запасі, а Ярмоленко вийшов у основі. По ходу матчу стало очевидно, що Ігнатенко виступав у ролі страхуючого гравця при ривках крайніх захисників у атаку. Маліновський при розіграшах часто опускався вниз і запускав передачі на хід Миколенку, Мудрику й Тимчику.




Шотландці не могли розраховувати на домомогу Мактоміная, Тірні й Маккени, а Дайкс (він забивав нам двічі) залишився у запасі. Біллі Гілмор в основі теж не вийшов, зато встиг відновитись Хікі. В цілому, "тартанова армія" підійшла до зустрічі з купою важких кадрових втрат і дуже втомленою поєдинком з Ірландією. Саме тому українців і вважали фаворитами.

Наші футболісти дійсно виглядали швидшими й краще організованими. Саме вони вели гру, однак перший момет створили шотландці – причому вже на 2-й хвилині. Обрізка в центрі поля завершилась контратакою із вриванням Макгінна в штрафний та скидкою п'яткою під удар Адамсу. Че пробив метрів з 20-ти, але Лунін врятував Україну!




Крім цього епізоду, в актив шотландців можна внести подачу з кутового на 33-й хвилині, після якої Джек прийняв відскок і з близької відстані бахнув над дев'яткою. Трохи раніше "тартанова армія" претендувала на пенальті ніби-то за гру Маліновського рукою, однак VAR показав, що м'яч влучив у корпус. От і вся гострота суперника. Команда Стіва Кларка виглядала доволі мляво, хоча гра в пас все одно була хорошою.

Україна створила набагато кращі моменти. Якби реалізація була на рівні, то можна було б і розгром влаштувати. Так, вже на 9-й хвилині Мудрик прийняв пронинку передачу від Довбика і з лівого краю штрафного прострілив вздовж лінії воротарського – втім, Ярмоленко примудрився запустити м'яч у небо!

На 23-й хвилині Андрій міг реабілітуватись за фіаско передачею під вихід Довбику віч-на-віч, однак Артем пригальмував і пробив у голкіпера. Свій момент мав і Степаненко, який замикав навіс з кутового ударом головою повз дальню стійку.

На 40-й же хвилині Миколенко втік від Хікі й прострілив у карний майданчик, а Маліновський замкнув у дотик з близької дистанції. На жаль, Руслан у ворота не влучив. Був і ряд менш цікавих епізодів з пострілами по воротах. Відчувалося, що збірна України здатна додати по перерви й таки забити гол. Гра явно давалася.



Другий тайм розпочався без замін. Шотландії це не пішло на користь – по перерві вони не практично не загострювали, а з кожною хвилиною команда виглядала все повільніше й важче. Україна ж неслась уперед, але марнувала все, що створювала. Зокрема, вже на 50-й хвилині Мудрик змістився з флангу в центр і потужно бахнув у дальній кут метрів з 14-ти. Гордон парирував.

На 51-й хвилині свою гармату розрядив Ігнатенко (Гордон впорався і тут), а на 63-й Забарний прийняв подачу Маліновського з кутового й пробив ногою у ближній. Вийшло трохи вище воріт! До і після цих моментів Довбик отримував передачі за спину й 3-4 рази тікав на рандеву з Гордоном, однак кожен з епізодів зупиняв прапорець лайнсмена. Зрештою, Олександр Петраков не витримав, замінивши Довбика й Мудрика. На 75-й хвилині на полі з'явились Яремчук і Циганков.



Україна продовжила чинити тиск. Зокрема, на 77-й хвилині Ярмоленко гарно відкрився під передачу на хід правим флангом, виконавши простріл. Його винесли. На 79-й же Степаненко змусив увесь стадіон схопитись за голову – Хікі вибив подачу Ярмоленка на ногу Степаненку, а Тарас потужним ударом з лету метрів з 15-ти бахнув у правий нижній кут. М'яч пройшов у сантиметрах від каркасу.

Також "синьо-жовті" провели кілька цікавих комбінацій без завершення, однак десь в районі 85-ї хвилини стала помітною втома нашої збірної. Шотландці ж дещо ожили після потрійної заміни в середині другого тайму – в атаці це їм не допомагало, але вистачало сил для руйнування гри України. Зросла кількість браку, зменшилась кількість відкривань. Темп гри почав падати.



Олександр Петраков на 87-й хвилині зняв Ярмоленка й Маліновського, випустивши Піхальонка й Зубкова. Цей хід міг спрацювати внаслідок вривання Циганкова у штрафний, падіння та двох ударів Піхальонка з лінії карного майданчика. Постріли накрили, пенальті не дали, а фінальний свисток зафіксував нульову нічию. Україна відстала від Шотландії на 2 очки й не змогла кваліфікуватись у Лігу А.

Україна непогано підготувалася, але цього замало

Олександра Петракова є за що критикувати в кожному матчі. Цей не став виключенням, але варто визнати – до другого поєдинку з шотландцями його штаб підготувався змістовно.

Збірна зіграла у незвичній схемі 4-2-3-1, чого не було в офіційних матчах у цьому році. Поява одразу двох опорників разом з опусканнями Маліновського явно сигналізувала, що наша команда не збирається віддавати середину поля втомленим скоттам. "Тартановій армії" хотіли перерізали можливість для швидких повернень м'яча й перекатів у високому темпі в центрі.



В креативному плані помітною була відмова від затяжних підготувань атаки. Україна по максимуму намагалася реалізувати швидкість Мудрика, Довбика і фулбеків, що мало сенс в умовах кращої фізичної форми. Цього разу реактивні футболісти розташовувались високо – вони очікували на короткий обіграш у глибині з подальшим пасом під ривок. Це помітно як по кластерам передач з просуванням, так і по карті дій у зонах перед штрафним.



Україна – зліва



В зони перед штрафним заходили через закидання

Величезну роль у просуваннях відігравали обидва центрбеки, які стали з відривом найкращими у цьому аспекті серед усіх футболістів. Також працювали створення ізоляцій на флангах для ривків високо розташованих крайніх захисників. Зрештою, ідея з опорниками-підстраховщиками у такому футболі також приносила користь.



Просування м'яча на ривках (carry) та через передачі

Як мінімум, у першому таймі стартовий план Олександра Петракова працював. Шотландці все одно частенько повертали м'яч на нашій третині поля, але лише раз це вилилось у дійсно небезпечний момент. В цілому, скотти в атаці виглядали надзвичайно блідо.

По перерві вони в принципі відмовились атакувати, що можна занести в актив нашому тренерському штабу – хоча знову ж таки варто не забувати про кондиції суперника та його стартегічні цілі (нічия влаштовувала британців).

В атакувальному плані концепція "розпружинюванням" збірної працювала неоднозначно. З одного боку, команда мала не менше 5 явних гольових нагод, а ще низка епізодів потенційно претендувала на серйозну гостроту. Україна створювала небезпеку і з передач під ривки, і зі стандартів, і з вмикань опорників.



З іншого боку, збірна України не створювала відчуття "катка", який чавить Шотландію. Небезпечні епізоди виникали час від часу. 9 хвилина, 23 хвилина, 36, 51, 63, 79 – у проміжках між ними були натяки на моменти, але притиснути "тартоанову армію" не вдавалося. Підопічні Стіва Кларка помилялися, але не панікували й тримались міцно.

Якщо ж детально придивитись до змісту гострих епізодів, то атакувальний борщ стане ще піснішим. Лише моменти Ярмоленка, Мудрика й Довбика можна назвати такими, що випливали із загального тактичного плану, однак постріл Михайла одразу по перерві був дальнім. Удари ж Степаненка і Забарного сталися після стандартів. Загалом, збірна України зробила всього 18 дотиків у штрафному суперника, що надзвичайно мало. Як наслідок, Україна награла на скромні 1,6 очікуваних голів.



Особливо скрутним становище було по перерві, де окрім лоншоту Мудрика й двох стандартів згадати нічого. Шотландія відмовилась атакувати й сіла в позиційну оборону, вміло залишаючи Довбика в офсайдних пасках і перекриваючи кисень на флангах. Зокрема, розгубився все той же Мудрик, якого класно накрив Хікі.

Україні не вистачало темпу й нових патернів передач. Гра з двома опорниками давалася взнаки – при збільшеннні тривалості володінь зиску від їхнього футболу було небагато, а тут ще й Маліновський підсів. Тим не менш, Піхальонок з'явився лише наприкінці зустрічі.

Взагалі, із замінами Олександр Петраков знову не вразив. Поява Циганкова і Яремчука була занадто прогнозованою, а вихід Зубкова й Піхальонка – занадто пізнім.



Стів Кларк куди краще розпорядився наявними ресурсами. Коуч шотландців провів потрійну заміну в середині другого тайму, освіживши позиції лівого фулбека, правого вінгера й опорника, а потім ще й випустивши міцного Дайкса під стандарти, контргру та єдиноборства.

Ближче до 80-ї хвилини вони розбігались, почавши ефективно руйнувати наш футбол. Як вже говорилось у звіті, ендшпіль вирішального поєдинку пройшов під знаком величезної кількості браку з боку збірної України.

У підсумку, варто визнати, що Олександр Петраков разом зі своїм тренерським штабом не зміг докрутити хороший стартовий задум по ходу зустрічі. Шотландці помилялися, допускали моменти біля власних воріт, але не розвалились. В другому таймі вони ще й грамотно адаптувались, а от цікавих тактичних контрходів від збірної України ми так і не дочекались.

Саме тому "синьо-жовті" і не гратимуть в еліті Ліги націй. Шотландія проявила себе значно краще за Україну, що помітно як по загальній статистиці турніру, так і по ходу обох особистих зустрічей. Наша команда на дивізіон А не заслужила.

Олександр Петраков провалився

Одразу після фінального свистка Стів Кларк підійшов підбадьорити свого колегу, однак Олександр Петраков при розмові з ним схрестив руки. Вболівальники розцінили цей жест як "No future" – мовляв, тренер шотландців побажав успіхів у майбутньому, а наш провідник дав зрозуміти, що це останній матч. Тим паче, що контракт завершується наприкінці року.



Скріншот Євгенія Кузьменка

Сам Олександр Васильович заявляв, що усі розмови щодо свого майбутнього в збірній варто вести після Ліги націй. Ось вона й добігла кінця – і головний тренер несподівано влаштував перформенс із дитячими образами на журнілстів. Ну, їм не звикати до того, що у провалах тренерського штабу винні саме ЗМІ.

Чи заслужив Олександр Петраков на пролонгацію угоди? З одного боку, він і його команда старались. Звинуватити коуча у тому, що його футбол був совковим, не можна. Його збірна ула різною, і дуже багато стартових тактичних планів виглядали здорово – і періодично вони приносили результат. При всіх нюансах.

Крім того, десь йому і не щастило. Можна багато говорити про ігрові проблеми, але його підопічні у матчах з Уельсом у червні й шотландцями вчора не забивали з 5-6 метрів. Реалізуй бодай один моменти – і ми були б на ЧС-2022 та в еліті Ліги націй.Також варто не забувати про складні умови підготовки через авральне призначення та війну.



Тим не менш, підсумковий провал Петракова очевидний. За рік Олександр Васильович провалив відбір у Катар, не зумівши здолати найпростіших суперників у плей-офф, і не виграв відверто слабеньку групу в Лізі націй. Чи було це фіаско логічним? Так.

У кожному із серйозних матчів збірна України могла похизуватись цікавим стартовим планом, до якого поступово підлаштовувались суперники. Майже в усіх важливих поєдинках поставала проблеми розкриття оборони й входу в карний майданчик – як наслідок, і гострота гри при візуально нормальній кількості моментів була не такою вже і високою. Заміни у більшості випадків не робили наш футбол кращим. Втрата контролю над матчем після 60-х хвилин стала нормальним явищем.

Ці механізми, які працювали у нашій грі, були побудовані ще при Шевченку й Малдері. Ті проблеми, які у нас виникали, значною мірою мали корені в тій же епохі. Олександр Петраков не зміг зробити щось із цим спадком, в якийсь момент почавши намагатись копіювати гру попередників. Свої ідеї коуч демонстрував тільки у складі без зірок, однак без них збірна далеко не поїде.

Отож, варто визнати – Олександр Петраков, при всій повазі до його особистісних характеристик, заслужив на відхід зі збірної. Він старався, він зможе проявити себе в іншій хорошій команді, але даний рівень тренер не зміг потягнути в силу різних причин. Немає жодних передумов для того, щоб у відборі до Євро-2024 щось змінилося в кращий бік.



Втім, вільних кандидатів на заміну чинному коучу, готових працювати за копійки, практично немає. Подивимось, куди ця історія поверне далі.

"Петраков закінчився": тренеру згадали все – Ярмоленко здав, Маліновський як початок кінця, заклики до Реброва


Джерело: football24.ua

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • Текущий рейтинг
Комментарии (0)
Войти через: